Около ресторана Тищенко "Велюр" идет обыск

Около ресторана Тищенко "Велюр" идет обыск

Сегодня утром, силовики провели обысками рядом со скандальным ресторан "Велюр" в Киеве, который принадлежит народному депутату от "Слуги народа" Николаю Тищенко. 

Журналисты, утверждают, что вероятно обыски проходят по уголовному делу против Комарницкого, Тищенко и мужа его сестры Германа Блинова.

Коррупционная схема составляла порядка 17 млрд гривен при участии целого ряда компаний - "Варда", "Экобуд", "Скайбуд" и т. д. Включая уже хорошо известную "Эко-Буд-Трейд", получившую в обход конкурса подряд на достройку Подольского мостового перехода. Только в этом году через данную фирму было выведено около 3 млрд грн из бюджета столицы. 

Других подробностей пока неизвестно.

Напомним, что сам ресторан неоднократно попадал в скандалы из-за того, что продолжал работать даже в карантин. 

Ранее, сам Тищенко заявлял, что его ресторан "Велюр" готов заплатить штраф, "если нарушения были зафиксированы".

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.